вівторок, 25 квітня 2017 р.


          Пам'ять у книгах (Що читати про Чорнобиль)
26 квітня - вікопомний день,  день сльози - вона із неба йде. . Щороку, щодня , щосекунди людство згадує цей день-день Чорнобильської трагедії. І болить у нього душа, і жевріє надія, і не згасає любов до цієї зболеної краси, рідної Вітчизни.
Ці святі болі, трагічні сторінки згадуються в книжках, що їх експонує відділ читального залу Черняхівської районної бібліотеки на книжковій виставці "Чорнобиль:біль пам'яті"

Усі жахіття й проблеми Чорнобиля знайшли відгук у серцях і думах українських письменників. У перші дні після катастрофи на сторінках літературних часописів, зокрема в «Літературній Україні», з'явилися пристрасні публіцистичні виступи Олеся Гончара, Бориса Олійника, Івана Драча. Згодом були надруковані поетичні твори Бориса Олійника, Наталки Білоцерківець, Леоніда Горлача, Світлани Йовенко.

                 Завітайте до бібліотеки, доторкніться серцем до трагічних сторінок пам'яті!

                  Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року"Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього" говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави.
Роман, який вийшов 1997 року, створено на основі розлогих інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.


                     


В романі В. Яворівського «Марія з полином у кінці століття» катастрофа розкривається переважно через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого за 20 км. від атомної станції. В творі Яворівського  розкривається правда про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців, адже нікому не спадало на думку розташовувати «мирний» атом під стінами білокамінної. 






 Даниною пам'яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби є його дві книги: фотонариси « Під полиновою зорею» (1996) та фотокнига «Пропусти Чорнобиль крізь серце» ( 2002).

     


   Подією в літературі стала поема Бориса Олійника "Сім" (1987). Цей твір присвячено пам'яті відважних шести пожежників, що самовіддано вступили у боротьбу зі смертю, та кінорежисера Володимира Шевченка, який знімав фільм про спробу людей протистояти стихії. "Де ви тепер, матерів своїх діти, колисаєте сон", — у традиції народного плачу і скорботи запитує поет, і "мов з козацького реєстру" вичитуємо імена сміливців: Віктор Кібенок, Микола Вашук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Тишура, Володимир Правик, Володимир Шевченко. Завдяки Б. Олійнику, його продуманому художньому прийому поіменної переклички свічка пам'яті горітиме у віках і нагадуватиме про кожного героя чорнобильських подій.
Велику увагу звертає Б. Олійник у поемі на проблеми моралі. Осмислюючи глобальність чорнобильської трагедії, автор спонукає читача заглянути у свій внутрішній світ, побачити й оцінити власну совість і власну антисовість. Тому міфологічний образ крука є не тільки уособленням зовнішнього ворога, чужого зла — це і власні недоліки, власне зло, притаманне майже кожній людині. Отож утверджувати добро і правду на землі потрібно, починаючи із подолання власного зла, своєї антисовісті. Історія переконує, що вже не один раз, забувши про власну совість, ми сприяли всеможливим воронам-крукам використовувати нашу правду і нашу істину проти нас самих.
Драматичні моральні та духовні колізії, проблеми науки й цивілізації, самопізнання та самоусвідомлення, національні і загальносуспільні проблеми завжди взаємопов'язані. Відвернення планетарної катастрофи залежить від комплексного розв'язання цих проблем. Такі висновки робимо, ознайомившись із поемою "Сім".

вівторок, 4 квітня 2017 р.

                                      Презентація  Книги Пам'яті
                            "Чорнобильська трагедія. Житомирська область"
  4 квітня 2017 року відбулась презентація Книги Пам'яті України "Чорнобильська трагедія. Житомирська область".       


   
 
Немає в нашій країні родини, якої б не торкнулось Чорнобильське лихо. Особливо постраждали Житомирська ,Київська, Рівненська області, наші сусіди білоруси. Та участь у ліквідації наслідків  катастрофи брала вся країна, весь тоді ще Радянський Союз. Не обійшла біда і наші села.  Силами бібліотекарів району за дорученням оргкомітету по збору даних для підготовки книги пам’яті України  «Чорнобильська трагедія. Житомирська область» були передані відомості про 135 жителів Черняхівщини, які ціною власного здоров’я та життя врятували світ від загибелі. І ось у січні цього року книга побачила світ.  






  На презентацію були запрошені учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Чайківський Василь Петрович, Кукса Костянтин Борисович, Леус Сергій Васильович а також голова районної Ради  Іван Павлович Бовсунівський.









  Присутні мали змогу ознайомитись із презентованою книгою, а також виставкою книг та періодичних видань "Голосить дзвін стривожено у квітні".







           Нині в нашому районі проживає 296 чоловік, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, із них 91 ліквідатор. 14 – першої категорії, 77-другої,10 – вдів ліквідаторів. Ці дані щомісяця змінюються, адже невблаганна смерть забирає від нас тих, хто підірвав своє здоров’я у далеких 1986-1988 роках. 
          Щороку в квітні 26 числа світ згадує своїх рятівників, низько вклоняється героям – чорнобильцям за врятоване життя, а ця книга збереже для нащадків імена тих, хто пройшов через атомне пекло, не шкодуючи свого життя.