понеділок, 8 червня 2015 р.

За результатами соціологічного дослідження


       Ставлення молоді до участі у волонтерській діяльності


Волонтерство є обов`язковою складовою діяльності повноцінного громадянина розвинутої країни. У нашій країні така соціальна відповідальність почала свій розвиток відносно нещодавно.  За останні роки кількість активних та небайдужих українців значно збільшилася. Широкої популярності набрали благодійні організації, проекти та акції .
Попри таку поширеність, безліч людей ще не знає про всі плюси волонтерської діяльності. Тож  розберемося в цих особливостях.

                                       То хто ж такий волонтер?

   Волонтер це доброволець, який цілком безоплатно займається громадською діяльністю, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому. Простіше кажучи, це  людина, яка безкоштовно та добровільно віддає свій власний час та можливості заради суспільно-важливої місії та/ або допомагає тим, хто опинився в складній життєвій ситуації.
Прикладів такої діяльності існує безліч, від вирішення глобальних проблем (забезпечення жителів Африки чистою водою) до невеличких (організація прибирання у дворі).
Нажаль, мають місце організації, що перетворили волонтерську діяльність на комерційну схему, яка через людське співчуття акумулює благодійні внески громадян на комерційний прибуток окремих осіб і компаній. Ця негативна тенденція спотворює ідеологію волонтерства, руйнує довіру суспільства та знищує бажання свідомого українця зробити свій особистий внесок у вигляді доброї справи задля майбутнього України. Але це явище тимчасове і виправне: долучайтеся до перевірених організацій та проектів і оминайте «волонтерів» сумнівних фірм.
На щастя, в Україні існує безліч організацій, що співпрацюють з волонтерами на правдивому, прозорому та  якісному рівні.
   
          Виявити рівень поінформованості молодих людей про волонтерський рух, з’ясувати їхнє ставлення до волонтерства та вмотивованість участі у ньому мало на меті соціологічне дослідження  «Ставлення молоді до участі у волонтерській діяльності», проведене в Черняхівській районній бібліотеці 


                   
               Основним завданням було :
·        визначити рівень обізнаності молоді про волонтерство;
·        виявити ставлення молодих людей до волонтерства;
·        з’ясувати  рівень готовності молоді до участі у волонтерських заходах;
·        отримати дані про волонтерські організації,  популярні серед молоді.
           В анкетування взяло участь 40 респондентів

                        
                     

Ставлення молоді до волонтерства різне. Позитивно до волонтерського руху  ставляться 26 учасників, нейтрально – 12. Один учасник висловив неоднозначне ставлення до цього питання.
Відрадно, що на питання «Чи знайомі ви з волонтерським рухом в Україні», 24 респонденти, ( а це більше половини опитуваних) відповіли ствердно і навіть беруть в ньому участь, 9 респондентів лише чули про волонтерський рух і 5 чоловік взагалі вперше дізналися, що такий існує.
Три учасники анкетування декілька разів на рік брали участь у волонтерських акціях. 27 респондентів також мали відношення до волонтерських акцій в різні періоди року і 9 чоловік взагалі проігнорували це питання.
 З причиною здійснення волонтерської допомоги не могли визначитись 11 чоловік, 12 респондентів назвали причиною бажання допомогти нужденним.
Три учасники у волонтерській роботі бачать своє самовираження, 6 респондентів так організовують своє дозвілля, і лише для двох чоловік волонтерська допомога викликає почуття соціальної значимості.
 Третина  учасників (15 чоловік)  хотіла б займатися волонтерською діяльністю, 4 чоловіки не виявили бажання, 6 – було важко відповісти на це питання. 12  учасників  взагалі не відповіли на це питання. З 15 чоловік, які б не хотіли займатися волонтерською діяльністю більшість віддали перевагу спортивним проектам, є й ті, що могли б займатися фандрейзингом (залученням коштів, предметів першої необхідності для допомоги нужденним). Проте більшість учасників не бажають займатися волонтерською діяльністю.
Що ж є причиною, через яку молодь не займається волонтерством? Частина молодих людей (13 чоловік) не можуть знайти вільного часу для цієї роботи. 12 респондентів хотіли б займатися волонтерством, але не знають як це здійснити і куди звертатись. Це свідчить про недостатню проінформованість молоді про волонтерський рух.
 Деякі учасники (3 чоловіки) вважають, що волонтерів і без них достатньо і 6 респондентів морально і психологічно не готові до участі у волонтерському русі. Соціальним проектам віддали перевагу 4 чоловіки. В різних проектах (соціальних , культурних, екологічних) хотіли б брати участь 4 чоловіки.
 Думки учасників анкетування щодо потреби волонтерства в бібліотеках розділились майже порівну.  18 чоловік вважають, що волонтерство в бібліотеках потрібне, а решта думають навпаки
Для чого ж потрібне волонтерство в бібліотеках?

Респонденти дали слідуючу відповідь:
-більшість вважають,   що волонтери можуть допомогти бібліотеці в доставці книг, деякі відповіли , що волонтери можуть допомогти у виконанні домашніх завдань ,а також у засвоєнні комп’ютерної грамотності.
Кілька чоловік бачать волонтерів у рекламній діяльності.
           З  сорока -  дев’ятнадцять учасників часто чують інформацію про волонтерські проекти та запрошення до їх участі, проте  лише 2 респонденти могли вказати назву волонтерських організацій.
          В анкетуванні взяли участь молоді  люди віком від 15 до 19 років.
 Більшість з них є учнями Черняхівської гімназії.



                « Бібліотека і бібліотекар:
                      погляд професіонала»
                      (за результатами соціологічного дослідження )

             Метою проведення соціологічного дослідження на тему «Бібліотека і бібліотекар: погляд професіонала» стало визначення індивідуально-психологічних особливостей бібліотекарів, рівень їх професійних знань та вмінь. Під час анкетування виявились основні мотиви, визначились позитивні та негативні фактори, які впливають на професійну діяльність співробітників бібліотечних установ району.
    У проведенні соціологічного дослідження взяли участь 19 респондентів .




   Це – сільські та шкільні бібліотечні працівники. Віковий діапазон – від 26 до 62 років. Лише 3  учасники мають вищу освіту, 12 – базову вищу та 4 – середню. Більше 20 років бібліотечного стажу    має 7 чоловік, з 10 до 20 років – 6 опитуваних, з 3 до 10  -4 і до 3 років лише 2 працівники.
                 З 19 – 18 респондентів відчувають потребу в поповненні професійних знань. Основним джерелом інформування з професійних знань бібліотекарі вважають семінари та наради  (15 чол.). Вагомими для них також є поради методичних центрів (8 чол.), поради колег (8 чол.). Засобам масової інформації  перевагу віддали 7 учасників. Лише 3 чоловіки для поповнення своїх знань  використовують професійні сайти. (Напевно, це пояснюється відсутністю комп’ютерів та  доступу до мережі Інтернет).
             Більше половини (13 ) учасників  вважають , що бібліотечному  працівнику  притаманні  педагогічні  якості. 7 чоловік вважають, що бібліотекарі повинні володіти навичками роботи на комп’ютері, а 6 – віддали перевагу додатковим знанням з психології.
     Недостатністю комплектування фондів бібліотек новою літературою, в тому числі і професійними виданнями, пояснюється одностайна (19 чол.) негативна відповідь на запитання  якісної  укомплектованості бібліотек виданнями за фахом.
           Рівень своєї роботи наші колеги визначили як середній (17чол.) і лише 2 чоловіки, як низький.  Не дивлячись на різні об’єктивні причини, всі  респонденти вважають свою роботу ефективною, хоча впевнено почувають себе на робочому місці 13 чоловік, бракує професійності 5 бібліотекарям і одному було важко оцінити ступінь своєї професійної впевненості.



          Цікаво, що бібліотекарі з 9 запропонованих відповідей на запитання «Що найбільше стимулює вас до ефективної роботи», дали однозначну відповідь – «Вдячні читачі» (17 чол.). Крім цього, деякі з колег вважають стимулом імідж бібліотеки         (4 чол.), творчість –(4 чол.),повагу з боку керівництва та колег (4 чол.), позитивну оцінку керівництва (5 чол.). Жоден респондент не вважає стимулом до ефективної роботи заробітну плату, службову  перспективу та самостійність.
    Це свідчить про те, що вони просто не  звикли за багато років отримувати достойну винагороду за свою працю і мають від неї більше моральне ніж матеріальне задоволення.
          Найбільш значущими рисами  характеру в своїй професійній діяльності бібліотекарі вважають творчу активність (12 чол.) та культуру спілкування.
    На жаль, лише 3 працівники  відмічають, що інтелігентність та тактовність мають велике значення в спілкуванні, особливо в межах професійної діяльності.
   16 респондентів з 19 в основному задоволені роботою своєї бібліотеки, хоча і існують деякі причини незадоволення. Це, перш за все, слабка матеріально-технічна база (7 чол.), незадовільні умови праці (7 чол.), недостатність професійних знань, вмінь і навичок (4 чол.).
          Не вважають наші працівники причиною незадоволення роботою в бібліотеці низький рівень заробітної плати, відсутність підтримки з боку керівництва та не престижність бібліотечної професії. І тому на питання «Якщо б довелося вибрати професію знову, як би ви вчинили?» -12 із 19 учасників відповіли «так само», а 7 чоловік вагалися  з відповіддю.


         Соціологічне дослідження «Бібліотека і бібліотекар: погляд професіонала» дало цікаву соціологічну інформацію. Знання та навички , якими повинен володіти сучасний бібліотекар, проблемні питання з бібліотечної справи, рівень самооцінки професійної діяльності – все це матеріал для  нашої подальшої роботи. Отримані відповіді, думки учасників анкетування планується використати при складанні програм занять з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.